Кирилів Богдан Ярославович
доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
провідний науковий співробітник, лабораторія фізіології, біохімії та живлення птиці
Освіта
У 2000 році успішно завершив навчання на ветеринарному факультеті Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, та здобув спеціальність «лікар ветеринарної медицини».
У 2000 році успішно завершив навчання на ветеринарному факультеті Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, та здобув спеціальність «лікар ветеринарної медицини».
2000–2003 роки – навчання в аспірантурі при Інституті біології тварин НААН під керівництвом Ратича Іринея Борисовича, член-кореспондента НААН, доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника.
У червні 2004 року успішно захистив дисертаційну роботу на тему: “Ліпідний та жирнокислотний склад тканин курей, ембріонів і добових курчат за різного складу раціону ” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук.
У 2019 – дисертацію з присудження наукового ступеня доктора с.-г. наук за спеціальністю 00.03.04 – „біохімія” за темою “Видові, онтогенетичні та органо-тканинні особливості протеїнового обміну й активність гідролітичних ензимів у птиці за дії аліментарних чинників”, за керівництва доктора сільськогосподарських наук Гунчак Алли Володимирівни.
У 2010 році присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
Професійна діяльність
Трудову діяльність розпочав в Інституті біології тварин НААН у 2000 році з посади провідного фахівця. Після завершення навчання в аспірантурі працював молодшим науковим співробітником, науковим співробітником.
У січні 2008 року переведений на посаду старшого наукового співробітника, а з 2021 – провідного наукового співробітника лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці.
Наукова діяльність:
Наукова діяльність спрямована на виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень з біохімії та фізіології сільськогосподарської птиці. Зокрема, на:
- розроблення способів стимуляції обмінних процесів, імунобіологічної реактивності, адаптаційної та репродуктивної здатності птиці за умови використання біогенних добавок різного походження;
- вивчення умов підвищення ефективності використання (в залежності від складу раціону) поживних речовин корму та їх трансформацію в складові частини м’яса і яйця птиці з метою покращення біологічної і харчової цінності птахівничої продукції, а також збереження довкілля.