Балашов Микола Тимофійович
(19.05.1910–29.05.2001)
доктор сільськогосподарських наук, директор Інституту в 1961–1962 рр.
Народився 19 травня 1910 р. в с. Борятіно Воронежської області (Росія) в сім’ї робітника. У 1927 р. закінчив загальноосвітню школу, працював робітником на Воронежському машинобудівному заводі.
У 1932–1935 рр. після закінчення Воронежського зооветеринарного інституту навчався в аспірантурі при Всесоюзному науково-дослідному інституті свинарства (м. Полтава). У 1940 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Метизація поліських свиней кнурами великої білої і беркширської порід». З 1935 по 1941 рр. — старший науковий співробітник та завідувач відділу розведення і селекції в цьому ж інституті. У діючій армії перебував з 1945 по 1946 рр. Після демобілізації займав посаду заступника директора (1946–1947 рр.), та директора (1947–1950 рр). Полтавського науково-дослідного інституту свинарства. У 1950–1951 рр. — заступник начальника управління науки і сільськогосподарської пропаганди Міністерства сільського господарства України.
У 1951–1960 рр. — директор Українського науково-дослідного інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова». У 1961–1962 рр. — був призначений директором Українського науково-дослідного інституту фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. У 1962 р. М. Т. Балашов був переведений директором Полтавського науково-дослідного інституту свинарства (нині — Інститут свинарства УААН), і працював на цій посаді до 1970 р. У 1968 р. в Українській сільськогосподарській академії (м. Київ) захистив докторську дисертацію на тему: «Теорія і практика міжпородних схрещувань у свинарстві». З 1971 р. — завідувач кафедри промислового виробництва свинини Полтавського сільськогосподарського інституту, професор кафедри, а потім консультант кафедри загального тваринництва.
Наукова діяльність М. Т. Балашова пов’язана з удосконаленням свиней великої білої та беркширської порід, відпрацюванням методів селекційно-племінної роботи в свинарстві, вибору і добору генотипів при промисловому схрещуванні, зокрема за типом конституції, впливом материнського організму на формування нащадків, методами інтенсивного використання свиноматок за суміщення лактації і поросності. Певний науковий і практичний інтерес представляють роботи М. Т. Балашова щодо гібридизації тварин, розведення дикого коня Пржевальського в Українському НДІ тваринництва степових районів «Асканія-Нова», відпрацювання методів племінної роботи з українськими породами свиней (степовою, рябою, миргородською та великою білою) в умовах півдня України.
Учений проявив себе досвідченим організатором науки, визнаним керівником і педагогом. Професор М. Т. Балашов підготував 6 кандидатів і докторів наук, самостійно і з співавторами опублікував понад 100 наукових праць та 5 книг з проблем свинарства.
За наукову, педагогічну і громадську діяльність йому присвоєно звання Заслуженого зоотехніка України, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. За участь у бойових діях нагороджений двома орденами: Великої Вітчизняної Війни та Червоної Зірки, медаллю «За відвагу». Помер у 2001 р., похований у Полтаві.
