Щороку в третій четвер травня українці різних країн святкують день вишиванки. П’ятнадцять років тому задум цього свята зародився на рівні групи студентів Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича ідейницею Лесею Воронюк, яка запропонувала обрати один день і всім разом прийти у вишиванках. Тоді вишиті сорочки одягнули кількадесят студентів і кілька викладачів факультету. Але вже за два-три роки щорічну ініціативу підтримали на всеукраїнському рівні, до неї почала долучатися українська діаспора і всі, хто любить Україну. Сьогодні цей день знаний у всьому світі як свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції українського етнічного одягу. І саме завдяки цьому святу дедалі більше людей у всіх куточках Землі дізнається про унікальність, розмаїття, візерунки і барви українського вишиття.
Свято не ставить жодних складних вимог, не передбачає обов’язкових урочистих заходів. Долучитися до нього дуже просто: достатньо одягнути вишиванку і в ній піти на роботу на навчання.
Співробітники Інституту біології тварин щороку радо долучаються до святкування, прийти на роботу у вишиванці цього дня стало неписаним правилом доброго тону.
До того ж це гарна нагода одягнути унікальну річ — нерідко вишиту власноруч або отриману у спадок через кілька поколінь. Водночас такий вчинок має глибокий зміст, адже йдеться про усвідомлення себе як українця, висловлення своєї національної та громадянської позиції, збереження і передання давніх традицій. Пам’ятаймо, ким ми є, бережімо нашу ідентичність, плекаймо і поширюймо цінності і надбання рідного краю!
