Скородинський Зеновій Павлович

(16.09.1915–10.04.1985)
доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України,
директор інституту в 1962–1972 рр.

Народився 16 вересня 1915 р. в м. Тисмениці Станіславської області (тепер Івано-Франківська). У 1927–1936 рр. навчався в Станіславській гімназії. З 1938 по 1943 рр. — студент Львівської ветеринарної академії, після закінчення якої працював ветеринарним лікарем спочатку в м. Станіславові, з 1945 р. — у селищі Краковець. У 1946–1949 рр. — головний ветеринарний лікар Яворівського району Львівської області. У 1949 р. розпочав роботу у Львівському зооветеринарному інституті лікарем-ординатором кафедри терапії, а в 1950–1958 рр. — асистентом кафедри фізіології тварин. У 1957 р. захистив кандидатську дисертацію, науковим керівником якої був проф. Є. М. Беркович. У 1960–1962 рр. виконував обов’язки проректора з наукової та навчальної роботи Львівського зооветеринарного інституту.
З вересня 1962 до березня 1972 р. працював директором Українського науково-дослідного інституту фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин і одночасно завідувачем лабораторії нейрогуморальної регуляції згаданого інституту. У 1966 р. захистив докторську дисертацію на тему «Участь стінки кишечнику в процесах білкового травлення у великої рогатої худоби». У 1966 р. одержав звання професора.
У своїх дослідженнях проф. З. П. Скородинський одним із перших використав електронну мікроскопію у практиці ветеринарної медицини, вперше застосував метод прижиттєвої біопсії слизової оболонки кишки, був автором різних модифікацій хірургічних операцій з накладання хронічних фістул на всі відділи травного тракту у різних видів сільськогосподарських тварин.
Професор З. П. Скородинський приділяв велику увагу росту наукових кадрів інституту, розширенню матеріально-технічної бази, підвищенню результативності науково-дослідних робіт, зміцненню зв’язків інституту з науковими установами країни та зарубіжними центрами.
Під його керівництвом виконали і захистили кандидатські дисертації Г. Аксьонова (1963), Т. Колодій (1965), Г. Шатурний (1967), В. Романишин (1971), С. Грушко (1975), І. Лема (1976), В. Стояновський (1978), М. Ковбій (1974), Д. Гуфрій (1981), П. Коваленко (1983), В. Гунчак (1989).
Будучи директором інституту, проф. З. П. Скородинський протягом тривалого часу відіграв важливу роль у становленні та визнанні інституту, сприяв розвитку фізіологічних досліджень.
З. П. Скородинський був провідним ученим у галузі фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин, талановитим організатором науки. Багато зусиль доклав для становлення Українського НДІ фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин, організації, координації та планування наукових досліджень. За період його керівництва інститут перетворився у провідний науковий центр. За період 1962–1972 рр. в інституті було захищено 6 докторських і 65 кандидатських дисертацій. Він очолював лабораторію нейрогуморальної регуляції та особисто керував і розвивав новий на той час напрямок досліджень з питань фізіології травлення сільськогосподарських тварин. Під його керівництвом захистили 8 кандидатських дисертацій працівники і аспіранти інституту. Були створені 5 нових лабораторій: біологічно активних речовин (1962 р.), ферментів (1965 р.), білків і амінокислот (1969 р.), вітамінів (1969 р.), біологічних основ вовноутворення (1970 р.).
Наукові дослідження були спрямовані на вивчення участі шлунково-кишкового тракту, зокрема тонкого відділу кишечнику жуйних, у процесах травлення і проміжного обміну азотних сполук. Його школою розроблено новий методичний підхід до вивчення ролі стінки тонкого кишечнику в процесах травлення, який дає можливість комплексно досліджувати моторику, секрецію, всмоктування, а також застосовувати прижиттєву біопсію слизової оболонки і мічені речовини. Вивчено ультраструктурні особливості будови слизової оболонки тонкого кишечнику, роль мікроворсинок і лужної фосфатази в процесах мембранного травлення і транспорту поживних речовин.
У березні 1972 р. проф. З. П. Скородинський був обраний на посаду завідувача кафедри фармакології і патологічної фізіології Львівського зооветеринарного інституту, де працював до 1985 р.
Помер 10 квітня 1985 року у м. Львові. Похований на Личаківському меморіальному цвинтарі.