Калачнюк Григорій Іванович

(18.08.1937 – 23.07.2014)
доктор біологічних наук, професор
завідувач лабораторії обміну речовин у 1977–1997 рр.

Народився 18 серпня 1937 року у селі Веселий Кут Таращанського району Київської області У 1955 році закінчив Долинську середню школу (нині — Івано-Франківської обл.). Працював оператором з видобутку та використання нафти і газу на Долинському нафтопромислі. У 1962 р. закінчив з відзнакою Львівський зооветеринарний інститут за спеціальністю «вчений зоотехнік». З 1962 р. по 1966 р. працював викладачем у Рогатинському ветеринарно-зоотехнічному технікумі. У 1967–1969 рр. навчався в аспірантурі за спеціальністю «біохімія» під керівництвом професора С. З. Ґжицького в Українському НДІ фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин.
У 1969 році захистив кандидатську дисертацію «Властивості білків, які виділяються стінкою рубця ВРХ», а у 1975 р. — докторську дисертацію «Білоксинтезуюча здатність слизової рубця і її біологічна роль». Обидві дисертації захищені в Інституті біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. З 1977 по 1997 рр. завідував лабораторією обміну речовин Інституту фізіології і біохімії тварин УААН.
За роки наукової діяльності Г. І. Калачнюк створив оригінальні наукові напрями з питань фізіолого-біохімічних основ живлення та ефективних шляхів регуляції обмінних процесів у жуйних тварин.
Професором Калачнюком Г. І. продовжено напрям досліджень вчителя і розроблено ефективні шляхи стимуляції та становлення травлення у рубці жуйних у ранньому віці при згодовуванні карбаміду, амідоконцентратних добавок, природних сорбентів, високо-протеїнових ріпакових добавок. Лабораторією видано рекомендації з використання сечовини і глауберової солі при відгодівлі тварин та застосування інсуліну у ветеринарній практиці. Розроблено й апробовано на виробництві систему інтенсивної відгодівлі великої рогатої худоби за умов знижених витрат молока і концентрованих кормів.
Лабораторією проводилися також дослідження з стимуляції становлення травлення у рубці телят шляхом застосування дієтично-бактеріальних препаратів і стимулюючих речовин за умов широкого використання недефіцитних рослинних кормів та нетрадиційних кормових засобів.
У теоретичному аспекті найважливішими є дослідження субстратно-дієтичної стимуляції процесу становлення травлення у рубці жуйних раннього віку і ролі білок-синтезуючого апарату слизової оболонки рубця на рівні аміноацелювання транспортних РНК. У дослідженнях Г. І. Калачнюка вперше з’ясовано основні ланки обміну і особливості рубцевого та інтермедіарного метаболізму у відгодівельного молодняку ВРХ при тривалому згодовуванні карбаміду, амідоконцентратних добавок, амінокислот, сульфату натрію, нетрадиційних джерел азоту й енергії, природних сорбентів, високопротеїнових ріпакових добавок із різним рівнем антипоживних речовин. Перспективними є його сучасні наукові пошуки щодо розробки біотехнологічних основ підвищення продуктивності тварин за широкого використання ростостимулючих кормових добавок, а також антибіотичних, гормональних та інших біологічно активних речовин і препаратів.
Лабораторія успішно співпрацювала з Інститутом фізіології сільськогосподарських тварин Словацької АН та Інститутом фізіології і генетики сільськогосподарських тварин Чехословацької АН щодо з’ясування взаємозв’язків рубцевого та інтермедіального метаболізму в рубці за згодовування рослинних і нетрадиційних кормів; стимуляції становлення травлення у рубці телят за умов застосування дієтично-бактеріальних препаратів і рістстимулюючих речовин та використанні нетрадиційних кормових засобів і недефіцитних рослинних кормів.
Опублікував понад 450 наукових праць, серед яких значну кількість за кордоном (Чехія, Словаччина, Німеччина, Японія, Іспанія, Фінляндія, Великобританія, Болгарія та інші). Підготував 8 кандидатів наук.
З 1997–2000 рр. Г. І. Калачнюк — директор НДІ біотехнологічних основ підвищення продуктивності тварин ЛНУВМІБТ ім. С. З. Ґжицького, професор кафедри органічної і неорганічної хімії, академік Нью Йоркської академії наук. Обраний членом Центральної ради Українського біохімічного товариства і членом редакційної ради науково-теоретичного журналу «Біополімери і клітина».